Tuesday, February 21, 2006

Семінар № 1

Виявляється, не лише Ґ.-Ґ. Гадамер мав японських співрозмовників...
Про що дізнався японський друг Жака Дерріди з його листа?!

Жак Дерріда. Лист до японського друга
в обговоренні
на аспірантсько-маґістерсько семінарі
кафедри філології НаУКМА
в середу, 22 лютого, о 16:30 у 3-117

Модератор зустрічі Ростислав Семків пропонує такі реферативні тези для дискусії:

1. Дерріда не претендує на всезагальність (універсальність) поняття „деконструкція”.

2. Вперше це поняття з’явилося в його книзі „Про граматологію”, і пов’язує він його не з ніцшівським поняттям „руйнування” („деструкція”), а з гайдеґерівськими поняттями „oestruction” і „abbau”.

3. Деконструкція має механістичний відтінок: „деконструювати машину, щоби перенести її на нове місце”.

4. Поняття пов’язане зі структуралізмом; деконструкція – це процес розшаровування структур, вияснення „слідів” їхнього утворення.

5. Пов’язувати деконструкцію з парадигмою постструктуралізму, як це роблять у США, не зовсім правомірно.

6. Важливо позбавити поняття негативного відтінку: Дерріда має на увазі скоріше „генеалогічну деривацію”, ніж руйнування.

7. Деконструкція не є ні аналізом, ні критикою, ні методологією. Тоді чи маємо ми право говорити про метод деконструкції?

8. „Всі лексичні значення, а також синтаксичні артикуляції, які в якийсь момент виявляться готовими до цього визначення [поняття деконструкції] … також можуть бути деконструйовані”. Тільки „дискурс” чи, точніше, письмо може заповнити цю нездатність слова задовільнити "думку"”. Тоді чи маємо ми право все-таки формулювати визначення деконструкції? (На що ми маємо орієнтуватися: на процес (філософування, деконструювання) чи на визначений результат?)

9. „Шанс для деконструкції – це щоби в японській мові виявилося чи відкрилося якесь інше слово (те ж саме та інше), щоби висловити ту саму річ (ту саму та іншу), щоби говорити про деконструкцію і захопити її в інше місце, написати і переписати її. Слово, яке виявилося б і більш красивим”.

10. „…я, вочевидь, розумію переклад як ризик і шанс поеми”.

Приходьте, приєднуйтеся, висловлюйтеся!

0 Comments:

Post a Comment

<< Home